Основне ЗНО





Офіційний коментар Українського центру щодо запровадження ЗНО з української мови


         Рішення щодо запровадження окремої сертифікаційної роботи з української мови ухвалено Наказом Міністерства освіти і науки в 2019 році (наказ МОН від 09.07.2019 № 945), що стало логічним завершенням довготривалих фахових дискусій провідних освітян України щодо розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання.

          14–17 вересня Український центр оцінювання якості освіти презентував демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, української мови і літератури, а також надавав онлайн роз’яснення щодо змісту, структури й особливостей виконання завдань тестів. Усе це було зроблено з метою ознайомлення потенційних учасників ЗНО з новими формами роботи, уникнення ними стресу, а також для створення рівних умов у процесі підготовки до тестування.

         Рішення про оновлення переліку сертифікаційних робіт ЗНО в жодному разі не зменшує значущість вивчення української літератури здобувачами освіти. І Міністерство освіти і науки України, і Український центр розуміють, що формуванню свідомої, патріотичної, всебічно розвиненої особистості сприяють усі навчальні предмети, а комплексний зміст освіти створює умови для цього. Запропонована модель ЗНО не зумовлює звуження змісту викладання навчальних дисциплін у школі, натомість має на меті забезпечення кращого відбору до закладів вищої освіти.

         Безперечно опанування української мови неможливе без глибокого прочитання й аналізу творів з української літератури, і це є основним завданням закладів освіти. Саме вони мають сприяти зацікавленню молоді творами вітчизняних авторів, формувати громадянський світогляд здобувачів освіти, створювати передумови для реалізації активної життєвої позиції  їх. Український центр розробив такий тест з української мови, який передбачає демонстрацію важливих компетентностей, що формуються тільки на заняттях з української і зарубіжної літератури. Представлена сертифікаційна робота з української мови є оновленою за змістом і структурою, акцент у тесті зроблено на компетентнісному читанні текстів, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянськості як риси особистості. Слід наголосити на декількох різних частинах тесту з української мови, виконуючи які учасник тестування має продемонструвати знання з літературознавства; здатність  глибоко аналізувати текст; доречно наводити у власному висловленні приклад з художньої літератури або з інших видів мистецтва (переважна більшість учасників наводять приклади саме з української літератури, оскільки вони дозволяють якнайкрасномовніше проілюструвати позицію автора). Тобто відсутність завдань на відтворення змісту творів української літератури в тесті з української мови компенсоване наявністю завдань для оцінювання рівня сформованості компетентностей вищого рівня, якими можливо опанувати тільки під час вивчення української і зарубіжної літератур.

           Результати міжнародного дослідження PISA виразно свідчать про певні проблеми із рівнем компетентнісного читання здобувачів освіти в Україні. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його. PISA показує, що для формування читацької кометентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний прочитаний твір. З огляду на це було ухвалено рішення щодо акцентуації уваги на компетентнісному читанні, що й було реалізовано в завданнях сертифікаційної роботи з української мови.

 

 

 

ЗНО-2021: оновлені сертифікаційні роботи з української мови та української мови і літератури


         У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу.

        Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО:

  • сертифікаційну роботу з української мови, яка міститиме лише завдання з української мови, а саме 39 завдань закритих форм (з вибором відповіді або на встановлення відповідності) та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді;
  • сертифікаційну роботу з української мови та літератури, яка міститиме як завдання з української мови, так і з української літератури, а саме  24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм (з вибором відповіді та на встановлення відповідності), а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді, зокрема 3 завдання, які передбачають надання короткої письмової відповіді, та 1 завдання, яке передбачає надання розгорнутої письмової відповіді.

          Спільними для обох варіантів сертифікаційних робіт (тестів) є 39 завдань закритих форм та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді з української мови. Результати виконання цих завдань будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації з української мови. Для прийому до закладів вищої освіти зараховуватимуться результати  виконання відповідно або всіх завдань сертифікаційної роботи (тесту) з української мови, або всіх завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури.

          У кожному конкретному випадку вибір учасника того чи того варіанта сертифікаційної роботи для виконання під час ЗНО залежатиме від того, на яку спеціальність (спеціальності) він / вона планує вступати до закладу вищої освіти. Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідним буде виконання того чи того варіанта сертифікаційної роботи (тесту), буде визначено в «Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2021 році». 

Щодо особливостей оновлених сертифікаційних робіт

        Зміст сертифікаційних робіт визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

       Найприкметнішою рисою обох сертифікаційних робіт є їхня помітна переорієнтація на оцінювання компетентностей учасників – мовленнєвої та літературної. На рівні закритих тестових завдань з української мови це виявляється, зокрема, у тому, що левова їх частка стала контекстними – такими, що спрямовані на виявлення здатності учасника / учасниці працювати не з «абстрагованими» мовними одиницями чи явищами, а з їхніми реалізаціями в межах різних за обсягом контекстів. У випадку з українською літературою орієнтація сертифікаційної роботи на компетентності реалізувалася, серед іншого, у включенні завдань до незнайомого художнього тексту.

        Однією з основних новацій, якими позначено сертифікаційну роботу з української мови та літератури і яка засвідчує зміщення акцентів у бік оцінювання компетентності учасників / учасниць, є введення тестових завдань відкритої форми, які передбачають надання короткої (від одного до кількох речень) відповіді на питання, що стосуються одного тексту або кількох тематично пов’язаних текстів. Варто зауважити, що подібні завдання вже з’являлися в тесті з української мови та літератури, зокрема в тесті ЗНО-2015. Уже тоді вони засвідчили свою валідність для оцінювання когнітивних навичок високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання (за таксономією Блума), а тому повернення до них стало цілком мотивованим з огляду на компетентнісну спрямованість оновленого тесту.

         Крім означеної новації,  на учасників ЗНО наступних років чекає ще одне важливе нововведення. Воно стосується тестового завдання, яке передбачає створення розгорнутої письмової відповіді. Учасникам, які складали ЗНО в попередні роки, подібне тестове завдання відоме під назвою «Власне висловлення». Упродовж більш ніж десяти попередніх років проведення ЗНО це тестове завдання залишалося майже незмінним і передбачало створення учасниками лише одного специфічного різновиду тексту – власного висловлення. Таке тривале «життя» тестового завдання одного-єдиного формату спричинило до того, що відповідне завдання поступово почало втрачати свою цінність як інформативний елемент цілісного тестового інструмента оцінювання. Це виявлялося, зокрема, у тому, що учасники тестування, замість створювати дійсно власні висловлення, тобто оригінальні, глибокі за змістом, стрункі за формою тексти-доведення власної позиції стосовно тих чи тих актуальних питань, найчастіше продукували примітивні, часто позбавлені живої думки й прозорої логічності шаблонні псевдотексти. З огляду на це було прийнято рішення про розширення діапазону різновидів текстів, створення яких може бути в майбутньому запропоноване учасникам як тестове завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді. Додаткову інформацію про подібні завдання Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить упродовж року. Принагідно ж варто зауважити, що в демонстраційному варіанті сертифікаційної роботи, який оприлюднено як модель для ЗНО-2021, тестове завдання на надання розгорнутої письмової відповіді поки що має типові ознаки завдань на створення власного висловлення. Однак уважний погляд на завдання вже засвідчує певні відмінності, зокрема у формулюванні умови та специфіці стимульного матеріалу.

          Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури розміщено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.

         Хочете дізнатися відповіді на запитання, які хвилюють здобувачів освіти й освітян, щодо деяких новацій ЗНО-2021? Долучайтеся сьогодні, 14 вересня, о 15.00 до розмови із заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко на YouTube каналі центру. Цей ефір розпочне низку відеоматеріалів від Українського центру оцінювання якості освіти щодо особливостей ЗНО-2021. У наступних трьох прямих ефірах експертка Українського центру Оксана Данилейко детально зупиниться на певних частинах тестів з української мови та української мови і літератури.

 

 

 

ЗНО-2021: новації, які очікують здобувачів освіти


 

            У 2021 році, на відміну від попередніх років, зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, проводитиметься з 1) української мови, 2) української мови і літератури.

         Таким чином, випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: або сертифікаційну роботу з української мови, або сертифікаційну роботу з української мови та літератури.

        Хочете дізнатися відповіді на запитання, які хвилюють здобувачів освіти й освітян, щодо деяких новацій ЗНО-2021? Долучайтеся 14 вересня о 15.00 до розмови із заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко на YouTube каналі центру. Цей ефір розпочне низку відеоматеріалів від Українського центру оцінювання якості освіти щодо особливостей ЗНО-2021.

          У наступних трьох прямих ефірах фахівець Українського центру Оксана Данилейко детально зупиниться на певних частинах тесту.

         Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури буде оприлюдено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.

 

 

ДПА-2021: сертифікаційна робота з математики


          У 2021 році випускники закладів освіти, які здобуватимуть повну загальну середню освіту, обов’язково складатимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з математики.

         Зміст сертифікаційної роботи з математики визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

         Для проведення ДПА з математики у 2021 році буде розроблено два варіанти сертифікаційних робіт:

         Випускники, які вивчали математику на рівні стандарту і не планують використовувати результати з математики для вступу до закладів вищої освіти, отримають тільки оцінку за шкалою 1–12 балів за виконання завдань сертифікаційної роботи рівня стандарту. Випускники, які вивчали математику на рівні стандарту і планують використовувати результати ЗНО з математики під час вступу до закладів вищої освіти, виконуватимуть усі завдання сертифікаційної роботи з математики рівня стандарту та профільного рівня, а як оцінка ДПА буде зараховано результат за виконання завдань 1-26, 30, 31. Такі учасники отримають результати за шкалою 1–12 балів (ДПА рівня стандарту) і 100-200 балів за рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.

         Випускники, які вивчали математику на профільному рівні, за виконання усіх завдань сертифікаційної роботи з математики рівня стандарту та профільного рівня отримають оцінку за шкалою 1–12 балів і 100-200 балів за рейтинговою шкалою зовнішнього незалежного оцінювання.

         Пропонуємо ознайомитися із демонстраційними варіантами сертифікаційної роботи з математики у розділі «ЗНО-2021».

 

 

ЗНО-2021: програма з математики

        Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено програму зовнішнього незалежного оцінювання з математики, на основі якої укладатимуть тестові завдання з математики у 2021 році. Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики містить вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учасників з цього навчального предмета.

        Нагадуємо, що  випускники, які будуть проходити у 2021 році державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики отримають оцінку за шкалою 1-12 балів за результатами виконання завдань:

       рівня стандарту, якщо вивчали відповідний навчальний предмет на рівні стандарту;

       рівня стандарту та профільного рівня, якщо вивчали відповідний навчальний предмет на профільному рівні.

 
 
Особливості ЗНО 2020

Права та обов'язки учасників ЗНО
Права на обов’язки учасників зовнішнього незалежного оцінювання визначено 
Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти
1. Учасник зовнішнього незалежного оцінювання має право на:
1) доступ до інформації про:
  • програми зовнішнього оцінювання;
  • форми завдань сертифікаційних робіт;
  • строки та порядок проведення зовнішнього оцінювання;
  • час і місце проведення зовнішнього оцінювання;
  • використання в пунктах зовнішнього оцінювання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього оцінювання;
  • порядок визначення, спосіб та час офіційного оголошення результатів зовнішнього оцінювання;
2) виконання сертифікаційних робіт, розроблених згідно з програмами зовнішнього оцінювання, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України;
3) проходження зовнішнього оцінювання з установленої Міністерством освіти і науки України кількості навчальних предметів;
4) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання;
5) безпечні умови під час проходження зовнішнього оцінювання;
6) отримання безкоштовної медичної допомоги в пункті зовнішнього оцінювання (у разі потреби);
7) оскарження процедури проведення та результатів зовнішнього оцінювання (апеляцію);
8) ознайомлення зі своєю сертифікаційною роботою після оголошення результатів зовнішнього оцінювання з відповідного навчального предмета, отримання засвідченої копії такої роботи.

2. Учасник зовнішнього оцінювання зобов’язаний:
1) ознайомитися Порядком, дотримуватися його вимог;
2) своєчасно прибути до пункту зовнішнього оцінювання із сертифікатом зовнішнього незалежного оцінювання і документом, на підставі якого особу зареєстровано для участі в зовнішньому оцінюванні (серія (за наявності) та номер якого вказані в Сертифікаті);
3) ввічливо ставитися до учасників зовнішнього оцінювання і працівників пункту зовнішнього оцінювання;
4) виконувати вказівки та вимоги працівників пункту зовнішнього оцінювання щодо процедури проходження зовнішнього оцінювання;
5) після завершення часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи, повернути матеріали зовнішнього оцінювання (крім зошита із завданнями сертифікаційної роботи) працівникам пункту зовнішнього оцінювання;
6) виконувати сертифікаційну роботу на робочому місці, визначеному Українським центром;
7) виконувати та оформляти сертифікаційну роботу згідно з правилами, зазначеними в зошиті із завданнями;
8) до виходу з пункту зовнішнього оцінювання надати уповноваженій особі Українського центру оцінювання якості освіти (далі – уповноважена особа Українського центру) Сертифікат для проставляння відмітки про проходження зовнішнього оцінювання.

3. Учаснику зовнішнього оцінювання забороняється:
1) приносити до пункту зовнішнього оцінювання небезпечні предмети або речовини, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини;
2) використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи, засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту зовнішнього оцінювання до початку виконання роботи);
3) протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи:
  • заважати іншим учасникам зовнішнього оцінювання виконувати роботу;
  • спілкуватися в будь-якій формі з іншим учасником зовнішнього оцінювання під час виконання сертифікаційної роботи;
  • списувати відповіді на завдання сертифікаційної роботи в іншого учасника зовнішнього оцінювання;
  • виносити за межі аудиторії зошити із завданнями сертифікаційної роботи, їх окремі аркуші, бланки відповідей;
4) псувати майно закладу, у приміщенні якого розміщується пункт зовнішнього оцінювання, чи майно осіб, які перебувають у такому пункті;
5) персоналізувати сертифікаційну роботу.
4. У разі порушення однієї або кількох вимог, передбачених підпунктами 3, 4 пункту 2, підпунктами 1 – 4 пункту 3, учасник зовнішнього оцінювання за вимогою осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання, має повернути їм матеріали зовнішнього оцінювання та залишити пункт зовнішнього оцінювання.

Предмети ЗНО 2020



Процедура реєстрації на ЗНО 2020 року
        Реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2020 року триватиме з 03 лютого до 24 березня. Комплекти реєстраційних документів учнів (слухачів, студентів) для проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО керівники закладів освіти можуть надсилати до 17 березня 2020 року.
     Щоб успішно зареєструватися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, необхідно створити та оформити реєстраційну картку, сформувати пакет документів і передати його до регіонального центру.
     Реєстраційну картку необхідно сформувати за допомогою спеціального сервісу «Зареєструватися». Зауважте, що одним з перших кроків є обрання категорії особи.
     Якщо ви у 2020 році завершуєте навчання в закладі загальної середньої освіти (школа, гімназія, ліцей тощо) – ваша категорія «Випускник закладу загальної середньої освіти 2020 року».

Процедура

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)